Ніч, тихенько-спокійно, ніщо не віщує біди. Сплю. І тут мене вириває зі сну знайоме відчуття: починає паморочитися в голові.
Знаєте, як перебереш із алкоголем і не можеш заснути через «вєртальоти»? Заплющуєш очі (або і не заплющуєш), а «картинка пливе». От у мене почалися «вєртальоти» під час сну. І ні, перед тим я не пив.
А справа була в тому, що мені затисло один із хребців шийного відділу, і вестибулярний апарат «розхлябався».
Чому відчуття знайомі? Бо таке бувало раніше. Сам стан дуже схожий на напад панічної атаки або ВСД: то кидає в піт, то морозить, паморочиться голова, нудить, а свідомість намагається «вирівняти горизонт». Дякуючи досвіду, я знав, що з собою робити. Також це знала моя дружина. (Наразі я в порядку, дякую за хвилювання 
)
)А що, якби такий напад у мене був уперше, і моя дружина була «не в курсі»?.. Постфактум вона зізналася, що перші хвилини було дуже незрозуміло, що зі мною робити.
Тож я вирішив розповісти про те, як варто поводитися, якщо поруч із вами (вдома, на роботі, та й просто на вулиці) – людина, яка страждає на ВСД або ПА.
