Хто, Що, Кому і Скільки ДОЛЖЕН?

Слово «зобов’язаний» (рос. «должен») передбачає обов’язок перед кимось/ чимось, невиконання якого веде за собою відповідальність. Іноді навіть кримінальну.

Такі зобов’язання регулюють стосунки людей або людей і організацій здебільшого на законодавчому рівні. Це «борг» захищати батьківщину, який лягає на плечі кожного більш-менш здорового юнака. Зобов’язання дорослих, які вирішили завести дитину, забезпечити її всіма мінімально необхідними для життя і зростання умовами – житло, їжа, одяг, навчання. Обов’язок кожного громадянина дотримуватись законів. Борг матеріальний – наприклад, гроші, які ви маєте віддати іншій людині або банку.

обов'язок

Бувають зобов’язання, які установлюються на рівні домовленостей.

Вони ніяк не регулюються, хіба, як то кажуть,тримаються на совісті і чесному слові. Наприклад, я у когось позичила 100 гривень. Не під розписку, а на слово. У такому випадку між мною та іншою людиною є «борг», за повернення якого я відповідаю честю і добрими стосунками. Якщо не віддам – цілком імовірно, що ми посваримось.

Очевидно, що і перший і другий вид зобов’язань існує для того, аби всім людям жилось більш-менш комфортно. Обидва види обов’язків фіксуються: перші документально, другі – усно. І про такі борги знають дві сторони.

Та, на превеликий жаль, слова «должен», «обязан» та їх «бекграунд»  – те, що маємо на увазі, ми часто використовуємо настільки криво, що просто руйнуємо свої стосунки.

Як це відбувається у повсякденному житті?

Як я казала, про обов’язок знають обидві сторони. Та людина, яка цей обов’язок  виконує, знає про можливе «покарання» за невиконання.

До прикладу, ви удвох із чоловіком домовились про те, що він щодня має виносити сміття. Важливий нюанс: чоловік про це знає і він не проти. На годиннику 00:00, а сміттєве відро повне. Виходить, що чоловік свій «долг» не виконав. Як на це відреагувати – справа ваша. Можете винести самі чи сказати, щоб не забув винести завтра. Можете образитись і влаштувати шкандаль. Маєте усі підстави.

А тепер інша ситуація. Наприклад, у вашій батьківській сім’ї сміття завжди виносив тато. Для вас це норма і очевидно, що так і має бути. Як 2+2=4. І от ви уже доросла жінка, одружена. З чоловіком ви  не обговорювали домашні правила, обов’язки. У вашій свідомості і так все зрозуміло,  є чітке правило: сміття виносить чоловік. І от настав день Х, на годиннику, знову ж-таки, 00:00 і повне відро сміття. Ви влаштовуєте чоловіку шкандаль. Так і так, ти должен був винести сміття, чого воно ще тут?

Давайте розберемо цю ситуацію.

Домовленість була? Не було. Чоловік про неї знає? Не знає. Він на це погоджувався? Не погоджувався. Підстави злитись і виказувати претензії у вас є? Думаю, відповідь очевидна: немає.

У таких випадках те, про що ми говоримо «должен» не більше, ніж наші очікування, які дуже рідко втілюються в реальність. Ми дуже очікуємо чогось від інших людей і віримо в те, що наші очікування вони обов’язково виправдають. Коли цього не відбувається, ми закликаємо до відповідальності, намагаючись викликати у іншого почуття провини. Але, повірте, на цьому почутті дуже складно побудувати здорові, приємні стосунки.

Як правило, такі очікування живуть в нашій свідомості у вигляді залізобетонних правил, норм. Це такі речі, які для нас є очевидними (про такі речі детальніше тут). Наприклад, жінка має прибирати щосуботи вдома; діти мають поважати своїх батьків; молодші мають уважно слухати старших і не перебивати; книги вдома мають бути викладені по алфавіту за автором… Повірте, є величезна кількість людей, для яких далекі ваші очевидності. Так само як і для вас може бути далеким те, що очевидно для інших.

Буває другий спосіб «призиву до відповідальності».

Якщо ви не проти, буду далі наводити приклад про сміття для розуміння, наскільки одна і таж проблема може бути різноманітною.  Про те, що  чоловік має виносити сміття, ви все ще не домовлялись. І в конкретний день його не просили про це.

Ваш чоловік збирається кудись іти – наприклад, в магазин. Ви берете пакет зі сміттям і ставите його біля вихідних дверей. Чоловіку не кажете, щоб він його виніс по дорозі. Для вас це, знову-ж таки, очевидно. Але не для вашого чоловіка. Чому би не проговорити одне єдине речення, прохання, аби  уникнути ймовірного непорозуміння? Не виключено, що ваш чоловік здогадається, чому пакет серед кімнати і сміття таки винесе. Якщо ваша головна мета – дім без сміття, ви її досягли. Якщо теплі сімейні стосунки – то такі маніпуляції і «очевидні очевидності» від цієї мети сильно віддаляють.

Поспостерігайте хоча б протягом дня за собою. Чи є щось, що, як ви очікуєте, має зробити інша людина? Можете це навіть записати. Спробуйте озвучити їй своє побажання. Впевнена, навіть за один день ви відкопаєте у собі багато «черв’ячків», які псують ваші стосунки.

Вчіться домовлятись і чути, поважати думку, протилежну від вашої. На повазі і домовленостях будувати стосунки набагато приємніше, аніж на «треба», «должен», почуттях образи і вини. Чи не так?

З вірою у Вас, Тетяна Кідер.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *