Вільні стосунки

Усе нове, як казав класик, давно забуте старе. У темі стосунків точно така ж історія. Поки в радянському союзі будували комунізм і сексу не було, на, як то зараз модно казати, бездуховному Заході, процвітав рух антимілітаристів, тобто хіппі. Молоді люди влаштовували мирні демонстрації з закликами припинити війни, скурити марихуани і любити один одного. Саме в останньому постулаті криється корінь теми сьогоднішньої статті.

 

вільні стосункиВ стосунках хіппі не було жодних обов’язків один перед одним. Партнери могли вільно спілкуватися, цілуватися і займатися сексом з іншими молодими людьми без будь-яких претензій. Нічого не нагадує?

Так-так, саме так описуються сучасні вільні стосунки: партнери поважають і цінують свободу один одного; не створюють «серйозних» стосунків (це зовсім інша тема); технічно вони є парою, проте якщо один з партнерів захоче пофліртувати, спілкуватися, дарувати подарунки, або займатися сексом з кимось іншим – це ок.

Вільні стосунки ширяться також і на одружених людей. Свінгери – це подружня пара, яка в цілому керується такою ж філософією, як описано вище, з рядом коректив, відповідно до пари. Наприклад, допускається свінгерство як обома партнерами разом  (коли одна подружня пара приходить до іншої, і вони між собою міняються партнерами), так і часткова (коли лише чоловік або лише дружина, з дозволу і благословення своєї половинки, може проводити час з іншою(-им)).

Вільні стосунки і Етика. Куди без неї?

Куди не піди, що не вдягни або що не зроби – у ту ж саму мить знайдеться купа людей, які твою дію/одяг/бажання якимось чином оцінять. Проте маємо те, що маємо, тому розглянемо етичну сторону даного питання.

З точки зору… скажімо, християнина, вільні стосунки – це, безперечно, смертний гріх перелюбства. Жодне виправдання тут не діє. Гріх – значить гріх. Розмова завершена.

Якщо говорити з точки зору якогось пана часів царської Росії, у якого рахувалось по 200-300 кріпаків, яких, скоріш за все, ніхто і не рахував, пан цілком міг (теоретично, звичайно, ніхто ж не думає, що пани могли бути розпусниками?), змусити займатися з ним сексом своїх кріпосних. В такому ракурсі проблема у того, хто «попався». Усі про це чули-знали, проте одне справа плітки, інша – факти. Суспільство і тоді не радо сприймали подружню зраду. Точно так само, як і сучасні «боси» і їх підлеглі. Знову ж таки, хто попався – той поганий, хто ні – ну і хай собі.

З точки зору молодих людей все трохи простіше. Молодим людям хочеться свободи в найширшому розумінню цього слова. Чим менше обов’язків – тим краще. Починаючи від миття посуду чи викидання сміття, закінчуючи тим, з ким молодій людині можна і не можна бачитись/займатися сексом.

Етика і мораль – це питання особисте. Що морально і прийнятно в нашій культурі, зовсім неприйнятно в іншій. Наприклад, в нашій культурі прийнято на похороні вбиратися в чорний одяг. В той самий час траурне вбрання Японії – біле. Як в питанні культуральних особливостей, так і в питаннях хто з ким і коли спить – це справа особиста.

У що вірити і якими ідеалами користуватися, кожен обирає для себе сам.

Так, звісно, якісь принципи, по яким буде існувати наше суспільство, мусять бути одними для усіх. Ці загальні правила мають стосуватись тих випадків, коли людина знаходиться безпосередньо в соціумі і її дії можуть комусь нашкодити. Наприклад, невиконання правил дорожнього руху може призвести до аварії. Якщо для вас прийнятно не слідувати правилам дорожнього руху – то катайтесь в своє задоволення десь у полі, де ви нікому не нашкодите. У інших, менш критичних питаннях, мені здається, кожен «сам собі лікар».

Я рідко у рамках статей озвучую власну точку зору, проте зараз саме такий випадок. Моя думка: люди у власних стосунках, у власному ліжку, мають право робити все, що їм заманеться, зустрічатися кому з ким заманеться. А все, що відбувається у ліжку, стосується лише тих, хто в ньому знаходиться (звісно, за спільної згоди). І я зараз не про педо-, зоо- і некрофілів і усіх решту «–філів». Я говорю про психічно здорових людей.

Якщо існує інформація, яка вам особисто не подобається, це ще не значить, що це щось погане і його треба зламати. Кожна людина сама собі прокурор і адвокат і в кожного з нас «добре» і «погане» – особисті, власні поняття.

Вільні стосунки – це реальність, як би кожен з нас до них не ставився. Якщо зараз молоді люди не мають бажання створювати сім’ю (серйозні стосунки) – це їх право. Якщо існуюча сім’я хоче якось урізноманітнити їх сексуальне життя – це їх право. Якщо хтось зовсім не хоче займатися сексом і створювати стосунки – не повірите, але і це його особисте право і вибір. А у вас є право не «підглядати» у чужі ліжка.

Дайте людям можливість самим будувати власне щастя.

Щиро Ваш, Микола Кідер.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *