Як зрозуміти, що я відчуваю?

Хто не знає що таке кохання? Чи любов? Чи дружба?

А якщо я дам вам завдання: спробуйте пояснити, що ж таке любов і кохання? Скоріше за все я одразу отримаю відповідь: «Це надто гуманітарне питання. Любов, кохання, ненависть… – ці речі кожен розуміє по-своєму». І знаєте, я погоджусь з цим твердженням. Справді, як про смаки не сперечаються, так і безглуздо намагатися підвести спільний знаменник у питанні почуттів. Знайти якесь таке визначення, щоб усіх влаштувало.

Але, традиційно є маленьке але. Справді, розуміння почуттів у кожного своє. Проте є універсальна штука для усіх без виключень людей. Я говорю про переживання тієї чи іншої емоції або почуття.

Як ви відчуваєте любов? Або страх? Або ненависть? І навіть трішки ускладню питання: а як ви знаєте, що оцей стан, у якому ви зараз знаходитесь, – це саме любов, а не, наприклад, прив’язаність або закоханість?

Люди усі різні, проте, скажімо, зніяковіння кожен переживає приблизно однаково. До прикладу: звичайний післяробочий вечір, ви в супермаркеті ходите між рядами продуктів, щоб вирішити чим будете частувати свою родину. В процесі ходіння якось так сталось, що ви на хвилину залишили свій кошик без нагляду – скажімо, потяглись за чимось великим. Поклали пакунок до кошику і пішли собі далі. Через мить вас гукають через плече з фразою: «Я перепрошую, ви випадково взяли мій кошик замість свого».

Що ви відчуєте в цей момент? І знову мені негайно дадуть відповідь: «Реакція може бути різною, так як кожна людина унікальна, і т.д. і т.п.» І знову я скажу, що так і є. Все вірно. Можна відчути навіть роздратованість, мовляв: «Як це так? Мене відірвали від такого важливого процесу –  купування кавуна!»

Проте в першу секунду, коли ви усвідомите, що випадково взяли не свій кошик у супермаркеті, ви, скоріше за все, зніяковієте.

Так, звісно, проявитись зніяковіння може по-різному. Хтось почервоніє. Хтось почне вибачатися. Хтось відкине чужий кошик, схопить свій і побіжить геть. А хтось, скориставшись такою ситуацією, знайде привід познайомитися.

Варіантів, здавалося б, багато, проте насправді це не зовсім так. Емоції і почуття усіма людьми на планеті проживаються приблизно однаково.

 

Як розпізнати почуття?

Є чудова вправа, яка підтверджує озвучене вище твердження.

Візьміть з велетенського списку почуттів і емоцій (словники пропонують їх аж 136) 5 будь-яких пунктів: страх, гордість, інтерес, злість, сором (вибрати можна будь-яке, це просто приклад). І згадайте до кожного з цих емоційних станів по 5 прикладів з життя, коли ви їх переживали. Згадайте детальну історію: що відбувалось, хто приймав участь у цьому випадку, у якому віці цей випадок стався, як ви виглядали. І головне: що саме ви відчували. Вас трусило зсередини? Можливо, давило в грудях або в голові? Ваш варіант.

Звісно, у різних моментах життя одна і та ж емоція могла мати особливі відтінки. Залежно від віку, власного сприймання, та і самої ситуації (наприклад, хотілось плакати, але через те, що подія відбулась, скажімо, на пероні – це було соромно). Проте ви знайдете, де «живе» саме та чи інша емоція або почуття всередині вас.

До речі, саме так батьки вчать новонароджених до сприйняття своїх емоцій і почуттів. Поки дитинка маленька і не знає мови, мама, тато постійно мають спілкуватися з дитинкою, коли та потрапляє у різні стани. До прикладу, коли дитинка насупила брови, мама промовляє: «О, схоже ти розсердилась на мене», – або – «Я бачу, що ти сердишся». Чи коли дитинка починає плакати, мама також питає: «Схоже, ти дуже засмучена?»

Згадайте себе, коли ви були у 3-4-х річному віці і, те що називається «дулися» на когось. Батьки або друзі приходили і запитували: «Що з тобою? Ти на когось образився(-лась)?»

Витратьте час на пізнавання себе. Чим більш ясно ви усвідомите власні почуття і емоції, як саме вони  виражаються – тим краще ви зможете зрозуміти як себе, так і людей навколо.

 

Щиро Ваш, Микола Кідер.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *