Коли бажання схуднути перетворюється в розлад харчової поведінки?

На Різдво, Великдень і перед відпусткою у всіх «поважаючих» себе людей є ритуал – треба схуднути. Головне – обрати найефективніший для цього спосіб. А розгулятись є де: хочеш – сідай на нову 100% працюючу дієту; вживай проносні засоби і заведи собі білого друга; іди в спортзал і тренуйся до втрати свідомості; їж тільки «правильну» і «здорову» їжу. Вибирай – не хочу.

Складно уявити сучасну жінку, яка жодного разу у житті не пробувала схуднути або принаймні не обіцяла собі цього зробити з понеділка. Серед них є щасливчики, які знайшли дієвий для себе метод і отримали бажаний результат. Є ті, хто результату не отримав. І все частіше серед поціновувачів ідеальних параметрів тіла з’являються жертви індустрії схуднення, які, крім відсутності результату, заробили собі розлад харчової поведінки.

Як не скотитися в цю пастку зі звичайної дієти, пропоную розглянути далі.

Для чого люди прагнуть схуднути?

Найбільш здорова відповідь – покращити своє здоров’я  і самопочуття. Але, думаю, для вас не буде новиною, що надмірна вага не = проблеми зі здоров’ям, так само як і ідеальна вага не гарантує того ж здоров’я.

Очевидно, що рухають нами у цьому напрямку зовсім інші мотиви.

Як правило, більшість людей хочуть схуднути, аби відчувати себе красивими, бути впевненими у собі і ловити захоплені погляди. Хочуть мати внутрішнє відчуття, що «я – класна (-ий)».

От наступає день X (хоча який X? Це ж точно той самий понеділок!). Ви починаєте худнути тим методом, який для себе обрали (наскільки цей метод здоровий – це вже інше питання). Проходить встановлений термін, на вагах +- та вага, яку ви хотіли побачити. І вас накриває відчуття, що ви – класні. А ще й знайомі підбадьорюють компліментами. І тут би пора зупинитись і радіти собі і своєму відображенню у дзеркалі. Це і буде відносно здорове ставлення до схуднення як процесу.

Буває, що після отриманого результату ви думаєте: «Ага, значить, цей метод працює, а я – можу худнути. Чому тоді  б не скинути  ще 1-2 кг?». Після досягнення вже цього результату вам здається, що до ідеального тіла вам ще треба -1 см у талії, -30 мм в стегнах.

Так виглядає перший дзвоник розладу харчової поведінки: чим ближче ви до цілі, тим далі її від себе відсовуєте.

схуднути

Замість відчуття «я – класна (-ий)» ви постійно думаєте, що для ідеалу можна ще трошки постаратись.

Другий сигнал – це почуття провини.

Припустимо, для схуднення ви обрали якусь дієту або систему харчування. Вона, як правило, передбачає вживання конкретних продуктів у конкретний час. Але так трапилось, що, незаплановано зустрівшись з подругою, ви випили додаткову чашку кави. Або вам дуже захотілось з’їсти шоколадку. При здоровому ставленні до процесу схуднення ви це відмітите, скажете «ну, з’їла і з’їла»  і далі продовжуєте свою дієту. У протилежному  випадку після цього «інциденту» можливі 2 варіанти розвитку подій:

Варіант 1: Ви починаєте «їсти себе» за те, що не втримались, відчуваєте почуття провини. Відпрацьовуєте у спортзалі наїжені калорії і робите свою дієту більш суворою. У крайньому випадку – «вертаєте світу» все зайве, що з’їли.

схуднути

Варіант 2: Ви розумієте, що зірвали режим і гадаєте, що після такого усі ваші попередні старання коту  під хвіст. У зв’язку з цим ідете у відрив і починаєте їсти все, чого не дозволяли собі на дієті. Після цього або реалізовуєте варіант 1, або обіцяєте собі повернутись до схуднення з першого числа чи з наступного понеділка.

Звичайно, наведені вище приклади, які позначають перехід від нормального схуднення до нездорового – це лише вершина айсбергу. Але це ті ознаки, які найбільш очевидні і ви легко зможете їх відслідкувати.

Будьте пильними і здоровими! І пам’ятайте: ви – класні! 🙂

З вірою у Вас, Тетяна Кідер

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *