Синдром хронічної втоми (СХВ) (частина 2)

Для того, щоб почати переживати емоції і почуття, для початку їх треба усвідомити. Вони проявляються у вигляді мікро імпульсів (відчуттів) у різних ділянках тіла. Наприклад, страх люди відчувають в животі, а сексуальне збудження не в носі або під лопатками, а в районі паху. Кожна ділянка (частина) тіла є свого роду «будинком» для одних або інших емоцій. Один з найбільш важливих навиків, який веде до внутрішнього спокою, балансу як психічного, так і соматичного (тілесного) – це самосвідомість. Усвідомлення – це розуміння того, що відбувається з людиною в даний конкретний проміжок часу «Тут і Зараз».

Більшість людей говорять, що вони «думають автоматично». Також вони «дихають автоматично», у них «їжа перетравлюється автоматично», ну і вони в цілому, живуть «автоматично». Давайте для початку виправимо неправильно використовуваний термін «автоматично» і замінимо його на слово «автономно». Адже «програма», по якій їжа перетравлюється – це частина автономної нервової системи, яка підконтрольна нашій підсвідомості, але це ніяк не якісь «настройки в комп’ютері», щоб так називати внутрішні процеси організму. Саме словосполучення «відбувається автоматично», або «само по собі» – це антонім до усвідомленості. Усвідомленість починається тоді, коли свідомість (голова) НЕ засмічена думками про те, що продукти стають дорожче і чи вимкнув я праску, коли виходив з будинку.

 

Усвідомлення – це ключ

Усвідомленість починається тоді, коли людина навмисне бере ручку і починає писати лист, коли людина виходить на розминку і розуміє Чому, або Навіщо вона робить ту чи іншу вправу. І це не тому, що «так сказав тренер». Свідоме ставлення до власного тіла – це звернення свідомості на ті самі мікро відчуття, прояви, які виникають в нашому тілі в процесі взаємодії з навколишнім світом.

Повернемося до нашого студента – Андрія. Робота з ним полягала у тому, щоб навчитися «слухати своє тіло». «Що ти відчуваєш, коли граєш в футбол? Які переживання ти відчуваєш, коли вчиш дітей грі? Як ти себе відчуваєш, будучи в центрі уваги дівчат і хлопців?» Над такого роду питаннями ми працювали протягом 2-х місяців.

Спочатку Андрія вони дивували і він давав швидкі відповіді – «все класно», але з часом він почав більш серйозно ставитися до питань і глибше занурюватися в себе, згадуючи справжні відчуття при тій чи іншій дії. Виявилося, що велика частина того, що ще вчора називалося «все класно» – була цілком наносною відповіддю, тобто тією, що диктувалася соціумом: «Якщо ти зірка футбольної команди, напевно, тобі дуже круто і весело живеться!» Насправді, з усієї вищезгаданої діяльності він щиро любив (йому приносило задоволення) тренувати молодих хлопців і займатися по дому з його батьками.

Крок за кроком, день за днем ​​ми розширювали рівень його самосвідомості, почали, на скільки це реально, зменшувати ту роботу, що приносила йому дискомфорт (він перестав бути старостою групи, а також «зав’язав» з розгульним життям) і сфокусувалися на тому , що приносило йому задоволення. Результат можете вгадати самі. Правильно, головний біль відступив.

Те, що було з Андрієм, як писалося у попередній статті – один з варіантів прояву СХВ (синдрому хронічної втоми). Так як люди беруть на себе занадто великий вантаж, «тягнуть» на собі все, до чого можуть дістати – тіло починає хворіти.

Інший, я б навіть сказав, дзеркальний варіант прояву СХВ стався з дівчиною, назвемо її Настею. Повна протилежність ззовні веселого, завзятого, активного і життєрадісного Андрія, вона наче й не жила зовсім. Як тільки стрілка на барометрі починала невблаганно падати – разом з нею падав тонус у Насті.

СХВ

 

СХВ варіант 2.

Нудьга і апатія з приводу і без приводу (добре, що іноді можна було списати на погоду), постійне переживання сонливості і швидка втомлюваність від будь-якої роботи, тривожність і заколисування в автотранспорті. Це далеко не повний список того, що відбувалося з дівчиною 20-ти років протягом приблизно останнього року. Що робити, запитаєте ви? Як би це банально не звучало, але треба піднімати життєвий тонус і енергетичний потенціал. Пам’ятаємо про те, що Настя, як і Андрій, також була зі своїм тілом на «ви». Але справа навіть не в цьому, так як в подібних обставинах, паралельно з настроюванням самосвідомості, необхідно «розворушити» тіло, яке повільно чахло.

Заняття йогою, цигун, айкідо, простою лікувальною фізкультурою, фітнесом, плаванням, і навіть найпростішим бігом – ось ключ до подолання недуги. Звичайно, оскільки тонус тіла, м’язів слабкий, змусити себе ходити на всілякі заняття спортом було тією ще проблемою. Але ми домовилися провести експеримент – 1 місяць щотижневих занять, така собі умисна (свідома) перебудова до активного життя. Результат також не змусив себе довго чекати. В суміші спорту з психотерапією, тобто збільшенням рівня усвідомленості – апатія, нудьга, СХВ пройшли практично повністю.

Живіть свідомим життям. Займайтеся тим, що вам насправді подобається або приносить задоволення. Балуйте свою «внутрішню дитину». І просто будьте щасливими!

P.S. – терапевтичний випадок описано за згоди клієнта.

 

Щиро Ваш, Микола Кідер.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *