Займаючись йогою, практикуючи буддистські медитації чи читаючи мантри, одна з основних цілей – зупинити внутрішній діалог, звільнити розум від думок і віднайти умиротворення. По великому рахунку, це еталонний стан, до якого треба рухатися. Щойно його буде досягнуто – наступить Нірвана (хоча б на кілька хвилин). Приблизно так пояснюють майже усі без виключення «великі гуру», беручи за то кошт. Що ж такого магічного і недосяжного у тому, щоб таращитись в одну точку під час медитації або просто «тупо ні про що не думати»? А зараз розберемося.
У попередній статті я закінчив на питанні, що робити, якщо ви або хтось з ваших рідних страждає від перфекціонізму і, як результат, скоріше за все, панічних атак. Виконую обіцянку.
Найстрашніша річ для перфекціоніста – зупинитися. Те, що називається «перевести подих».
Мій тато також з цієї когорти людей.
Кожною людиною керують більш чи менш складні мотиви. Хтось працює в поті чола, щоб завжди була буханка хліба і цим прогодувати свою родину. Хтось ночами не спить – пише роман, який, можливо, стане переворотом в літературі. А хтось – їсть, щоб жити, а живе, щоб їсти. У кожного свій шлях і ніхто не в праві осуджувати інших за їх свідомий або не дуже вибір.
Одним із варіантів свого існування-життя, чи точніше, мотивом, є прагнення до досконалості. У одних це проявляється в перечитуванні-переписуванні свого твору, пісні, віршу до дірок, щоб він був «ідеальним». Інші не можуть зрозуміти, коли треба зупинитися у доведенні до ідеалу свого тіла, а треті хочуть бути ідеальними всюди.
Один із типових симптомів, з якими приходять до мене люди, що страждають від ВСД або панічних атак – це біль у серці, грудній клітці або десь поруч з тим місцем.
Переважна більшість клієнтів перед зустріччю зі мною читають різну літературу, пов’язану з їх хворобою. І скільки б вони не знаходили джерел, що стверджували б, що «це не серце», «з серцем все гаразд», «це все в голові» – жодні пояснення людей не заспокоюють.
Людина – це така істота, яка керується емоціями і почуттями. Весь об’єм їх різноманіття люди умовно поділили на «позитивні» – тобто ті, які переживаються тілом приємно і «негативні» – ті, які переживаються неприємно. Проте я хотів би додати ще один спосіб класифікації почуттів та емоцій: «природні» і «антропогенні», тобто створені людиною. Саме про таке, придумане, почуття ми сьогодні і поговоримо.
Одним з основних напрямків моєї діяльності є лікування людей, у яких вегето-судинна дистонія та панічні атаки. Сьогодні хочу детально розповісти про суть питання: що ж таке ВСД і які бувають її симптоми.
Довго не міг знайти назву для статті. Комфорт і тіло – це як небо і зірки. Одне без одного ймовірне, але не дуже потрібне.
Поговорили трішки про проекції, треба згадати і про їх кровного брата, хоча і не близнюка – інтроекції. У повсякденному житті ми зустрічаємось з інтроектами постійно: одні люди, з нашої точки зору, роблять щось жуть яке хороше, інші – щось погане; одні дівчата вдягаються «розпусно», інші ж, (знову-ж таки, з нашої точки зору) – навпаки, могли б дозволити собі більше; одні вважають, що літр пива зранку це «для зігріву», інші ж вважають, що це перший крок (а то й не перший) до алкоголізму… і так далі. Що ж таке інтроект, запитаєте ви? А зараз і розберемося.
Буває, йдеш повз молоду пару, зупиняєш на мить погляд і стає абсолютно очевидно – дівчина закохана. Або, проходячи повз дитячий майданчик, бачите чоловіка середніх років з маленькою дівчинкою. Перша думка – який милий тато з донькою гуляє. Буває? Тоді як вам таке питання: «А чому це для вас так очевидно? Ви їх запитували?» Можливо, дівчина ненавидить лютою ненавистю хлопця, з яким йде поруч, а цей самий «милий» татко насправді викрадач дітей? Дана стаття про такі «очевидні» речі, які психологи називають «проекції».
