Клієнт не завжди правий. Сльозами горю допоможеш. До нас приходять за порадами, а ми їх не даємо. Ні, це не королівство Кривих Дзеркал. Це – ПсихоParty’я.

Мене звати Микола Кідер. Я психолог, спеціаліст у терапії панічних атак, вегетосудинної дистонії та неврозів.

В темах, яких я спеціалізуюсь є кілька важливих “маячків”. Люди, з якими я працюю, це здебільшого, у молоді люди, до 35, у яких є багато планів, амбіцій, жаги до життя. Але, разом з тим, виникає ряд тілесних симптомів, які мають неусвідомлену психічну природу і сильно псують якість життя. Моя ціль – допомогти людям вийти на шлях здоров’я.

Не треба маскувати симптоми фармакологією, а знайти і викорчити «корінь» питання.

Ви запитаєте: «Нащо мені психолог? У мене просто болить голова (горло, шлунок…). Як він мені допоможе?» Ваше питання буде цілком виправданим до тих пір, поки ви не обійдете усіх лікарів, не здасте усі можливі аналізи, а в результаті ваш лікар скаже: «Ну, з медичної точки зору з вами все гаразд» Круто, правда? Тільки-от, шлунок вам болить і далі, тиск скаче, і паморочиться голова так, що часом сам собі ставиш питання: «це моя рука, чи не моя?»

Симптоми ВСД – це завжди результат і ніколи не джерело проблеми. Отже, якщо це симптом, то у нього є причина – те, що привело до результату, який вам «муляє». Тож з причиною і треба розбиратися.

Наведу простий приклад: коли ви заженете колючку і не дістанете її – місце, куди вона потрапила, буде дуже боліти, наривати. (Колючка – причина, нарив – ВСД/ПА). Ви можете приймати знеболюючі ліки, промивати ранку перекисом водню тощо. На деякий час біль може вщухнути. Але проблему це не вирішує.

За таким принципом діють заспокійливі препарати, антидепресанти – знімають верхній, очевидний шар проблеми. Та як тільки ви перестанете пити заспокійливі, – симптоматика майже одразу повернеться (а, як правило, стає гірше ніж було).

Якщо ви впізнали себе з опису і хочете покінчити з дошкуляючими симптомами – ви в правильному місці.

 

Записатися на консультацію